мигати
Смотреть что такое "мигати" в других словарях:
мигати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
мигати — миготіти (лем сья мигнув попід вигляд) … Лемківський Словничок
помизати — мигати, блимати, моргати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
блискати — 1) (раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), мигати, виблискувати, блискоті[а]ти, розблискувати(ся); поблискувати, полискувати, зблискувати (злегка / час від часу блискати); проблискувати (слабко, невиразно блискати крізь яку… … Словник синонімів української мови
миг — род. п. а, укр. миг, блр. мiг, болг. миг, сербохорв. ми̑г, род. п. ми̑га знак, кивок , словен. mȋg, чеш. mih, польск. mig. Отсюда мигать, аю, укр. мигати, др. русск. мигати, ст. слав. помиѕати διανεύειν ὀφθαλμοῖς (Рs. Sin.), болг. мигам,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
блимати — аю, аєш, недок. 1) тільки, 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. 2) чим. Світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. 3) перен. Раптово з являтися і зникати. 4) на кого – що. Кидати погляди, поглядати … Український тлумачний словник
замигати — а/ю, а/єш, док. Почати мигати … Український тлумачний словник
коливатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. || Злегка гойдатися. || Похитуватися (у такт роботи, ходьби і т. ін.). || Про рух нагрітого повітря, диму і т. ін. || Те саме, що мигати 3). 2)… … Український тлумачний словник
миг — I миг ми/г, виг., розм. Уживається як присудок за знач. мигати. II а, ч., рідко. Те саме, що мить. В один миг … Український тлумачний словник
мигання — я, с. Дія за знач. мигати … Український тлумачний словник
